Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 –
1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови,
вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної
сторінки в історії України. Згадуймо!
В Україні в 1932-1933 роках вмирало 17 людей
щохвилини, 1000-щогодини, 25000-щодня.
...Хай
палає свіча, хай палає,
Поєднає нас вона в цей час,
хай
сьогодні спогади лунають…
В бібліотеці підготована викладка літератури
"Ви чуєте дзвони? То плаче Вкраїна". Народ України пам’ятає сторінки
свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій
Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь,
знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке
страшне минуле ніколи не повторилось.