В
нашій Україні свято гарне є!
Це
Щедрівка з сином Щедриком іде!
Віхола
танцює з Щедриком вгорі,
І
Щедрівку чути в кожному дворі!
І
народ повсюди весело співа.
В
тих піснях лунають мудрії слова.
На
добро та спокій, щастя та любов
Шле
благословення віщий дзвін церков!
Щоб
на нашу землю повернувся мир,
Наших
українців бог благословив!
Напередодні
Старого Нового року, 13 січня, прийнято відзначати Щедрий вечір або свято
Маланки. Цей день наповнений звичаями та безліччю прикмет, які сягають корінням
в дохристиянський час.
Ось і наші
школярі-учні 3-4 класів, разом зі своїми класоводами Близнюк С.В. та Сердюк І.
І., не оминули увагою це свято і розпочали щедрування з сільської бібліотеки,
куди були запрошені її "господинею" Щербак О. М.
За звичаєм
щедрувальники вбираються в костюми та ходять по домівках, співаючи щедрівки,
бажаючи господарям благополуччя. Тож наші діти не відступили від давніх
традицій. Гарно і святково вбрані вони один поперед одного розповідалли кожен
свою щедрівку, натомість за щирі віншування отримали від бібліотекаря солодощі.
Після
щедрування Оксана Миколаївна розповіла про те, що цей день в народі називають
Маланкою від імені сятої, яка все своє життя присвятила служінню Христу, а
вечір називають щедрим через звичай готувати щедрий святковий стіл. Наші предки
вірили,що чим більше буде частувань, тим кращим і багатшим буде наступний рік.
Бібліотекар
розповіла, що в деяких регіонах України зберігся обряд "ведення
Маланки" коли молоді люди переодягаються у відомих фольклорних персонажів
та тварин і ходять в такому вигляді по селу, а одного хлопця одягають у жіночий
одяг і називають Маланкою. Під кінець вечора молодь спалює солом'яного Дідуха, стрибаючи
через багаття. Його вважають духом опікуна господарства і покровителя роду. Цей
обряд символізує очищення від спілкування з нечистою силою.
