28 березня учні 1- 2 класів взяли участь у святі «Прощавай,
Букварику!». Цей день для дітлахів став наступною, перехідною сходинкою до
сходження на верхівку знань. На початку свого першого шкільного, навчального
року вони познайомилися із книгою, яка відкрила їм сторінки незвіданого і ще
такого невідомого світу читання. Дітки декламували вірші, які були привсячені
кожній літері Абетки, співали пісень і щиро раділи, що вони подорослішали аж на
цілий рік. Всім відомо, що книга не лише вчить мудрості, а може стати
найвірнішим другом, який ніколи не зрадить, допоможе поринути в казковий світ
фантазій, подарує хвилини радості і буде завжди поруч, коли потрібна буде
допомога.
Кожна людина хоча б раз в житті ловила себе на думці “Що означає в моєму
житті книга”. У кожного історія дружби з берегинею знань починається з самого
дитинства, коли нас ще таких нерішучих мама вперше приводить до бібліотеки і ми
разом обираємо собі казочки по душі.
От саме такий день і настав для дітлахів 1-2 класів Сухогрунівського шкільного
закладу 29 березня 2018 року. Це було не просто знайомство із книгарнею, а
справжня Посвята в читачі “Книга добра чарівниця, відкриває таємниці".
Дійство відбувалося у розважальній формі. Із безмежним світом книги учнів
познайомили казкові персонажі Бібліознайко та королева Книга.
Бібліотекарі сільської та шкільної бібліотек розповіли, що з книгою, як
із власним другом, потрібно поводитися обережно, цінувати її та оберігати і
вручили кожному Пам”ятку читача. Потім дітлахам зробили міні екскурсію до шкільної
книгозбірні і радо запросили відвідати сільську бібліотеку.
Продовженням тижня стала зустріч проведена для школярів
молодших класів місцевої школи. Бібліотекар Оксана Миколаївна провела цікаву,
пізнавальну екскурсію, ознайомила малечу з книжковим фондом та пояснила, що
двері закладу завжди відкриті для кожного бажаючого. На диво швидко атмосфера
заходу переросла у домашню, бібліотекар розповіла, наскільки
цікавим і заворожуючим може бути книга, скільки секретів та історій ховає вона
у собі. Діти слухали уважно, гортали сторінки журналів, дехто уважно вивчав
стелажі із великою кількістю друкованих видань, але в усіх, як в одного, палали
вогники цікавості в очах. Це не могло не порадувати дорослих.
По закінченню зустрічі школярі мали змогу
обрати собі літературу, яка найбільш припала до душі. Кожен із них беззаперечно
був впевнений, що обов'язково і ще неодноразово повернеться до бібліотеки, адже
ще скільки треба встигнути прочитати та пізнати.
